Сазечек, Любомір та Sazecek, Lubomir та Шляховий, В’ячеслав (2017) МИРОТИН ТА ЧЕСЬКИЙ ГАЙ. ШЛЯХОВИЙ.

Перегляд

Text MIROTIN.pdf Download(4MB) | Перегляд

Анотація

ПЕРЕДМОВА Я вирішив написати про те, як з’явилися села моїх предків. Мотивацією було – декілька хронік інших волинських сіл, заснованих чехами. Прочитавши, чи швидше простудіювавши ці книги, я прийшов до висновку, що це заслужили і місця народження не тільки моїх предків, але і багатьох інших родичів та співгромадян. Звичайно, що на це моє рішення вплинули і декілька моїх відвідин Волині, включно з Миротином та Чеським Гаєм. Пан Їржі Нємечек (*1933), земляк з Миротина, вже одну коротку історію села Миротин написав, присвятивши її більше тому, що стосувалося історії та чинності місцевої баптистської общини (громади, згідно з нинішньою термінологією самих баптистів). З цієї його праці та з інших статей, які він мені для написання цієї хроніки дав, я інформацію про общину та Миротин, зрозуміло, також радо використовував. Крім того, я з ним і не тільки з ним, провів багато годин в розмовах про те, що він з Миротина пам’ятає. Найбільшу підтримку при написанні цих текстів, шанобливий їх перегляд, хоча не є миротинським, я знайшов в особі інж. Йозефа Влка, за що йому також велика подяка. Хотілося б показати це село також з іншого погляду, тобто дещо комплекснішого. Я зосередився на походженні мешканців цих двох сіл. На те, звідки вони сюди прибули,та частково також, яка була їх подальша доля після 1947 року. Маю надію, що це мені почасти вдалося і що це принесе усім тим, хто цікавиться волинськими чехами та Волинню як такою, відповідну користь та пізнання. Я розглянув також прихід декількох хвиль чехів на тодішню російську Волинь та викристалізував при цьому деяку свою точку зору і на початок чеського заселення, тобто на той час, від якого нашими істориками офіційно він відраховується. Мене вела потреба залишити тут схожий слід, який залишили наші предки, що протягом 45-и років жили та працювали в Миротині та Чеському Гаї!

Title in English

MIROTIN A ČESKý HáJ «ČESKÉ VESNICE NA VOLYNI» Lubomir Sazecek

English abstract

СЛОВО ВІД ПЕРЕКЛАДАЧА Десь після Різдвяних свят 2016 року я взявся за переклад хроніки села Huleč česka (нині Гільча Друга), чорновий варіант якого був готовий на початку літа. Далі почалася літературна обробка тексту, яку проводили Ігор Паньков, Тетяна Шпичук (Кравчук), Тамара Шкарбан, Оксана Нагулко. При спілкуванні з членами чеських делегацій під час їх щорічних відвідин Волині, зокрема спалених німцями чеського та українського села Малин, я дізнався, що вже написано багато хронік волинських чеських сіл. В інтернеті вдалося віднайти електронні варіанти цих книг, значну частину яких я прочитав і зрозумів, що вони б зацікавили і українського читача. Деякі з цих хронік я отримав як подарунок від своїх чеських знайомих. Зрозуміло, що про надрукування цих хронік на українській мові не йшлося, в першу чергу через відсутність коштів. Тому я зупинився на електронному їх варіанті, який планую розмістити на інтернет-сайтах місцевих бібліотек. Випадок звів мене з Оленою Підгайською, яка супроводжувала поїздку чеського консула у Львові пана Пешека та його помічника пана Шедо в Здолбунові та Гільчі. Вона дала мені почитати хроніку Миротина, написану Любоміром Сазечеком, родина якого походить з Миротина. Я зацікавився цією хронікою, оскільки Миротин – сусіднє до Гільчі село, і в тексті згадується моє рідне село Гільча, і, відклавши інші справи, почав перекладати цю хроніку. Мене підганяло ще те, що в середині вересня пан Сазечек планував відвідати Миротин з метою встановлення пам’ятної дошки на будівлі колишнього Молитовного будинку. Через пані Підгайську мені стало відомо, що автор хроніки має бажання видати її невеликим накладом в українському перекладі. Паралельно з перекладом почалися пошуки друкарні для реалізації цього задуму. Зрозуміло, що цейтнот, в якому я опинився, не сприяв якісному перекладу. Тому я знову звернувся до Оксани Нагулко з проханням виконати майже непосильну для мене, як для вчителя фізики та математики, роботу – літературно опрацювати текст. Вона погодилася і за досить короткий проміжок часу виконала цю роботу, за що я їй дуже вдячний. Остаточну обробку тексту і підготовку його до друку здійснила Тетяна Шпичук, яка надала ряд зауважень та пропозицій до нього. Ось цей, узгоджений з нею варіант тексту хроніки Миротина, і пропонується читачам. Яким вийшов переклад та й сама книжка в цілому – судити читачам. В’ячеслав Шляховий.

Перегляд елементу

Завантажень