03-08-31 Михайлишин, О. Л. та Луц, В. Д. (2019) Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія архітектури та містобудування», Частина 2 «Історія містобудівного мистецтва» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування» денної форми навчання. [Методичне забезпечення]

Перегляд

Text 03-08-31 (1).pdf Download(1MB) | Перегляд

Анотація

Творче засвоєння світової та вітчизняної архітектурно-містобудівної спадщини є однією з важливих передумов розуміння сучасних проблем в архітектурній професії. Послідовне вивчення курсу «Історія архітектури та містобудування» допоможе студентам сформувати уявлення про зміст, методи та основні завдання архітектурного фаху в контексті мистецьких, функціональних, інженерно-технічних та соціальних чинників архітектурної теорії і практики, які впливали на розвиток архітектурної думки і її втілення протягом різних історичних епох. Дисципліна «Історія містобудівного мистецтва» вивчаються у 5 семестрі (ІІІ курс). Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Історія містобудівного мистецтва», як частини курсу «Історія архітектури та містобудування», що продовжує історико-архітектурний цикл, укладені відповідно до навчального плану спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» на основі затвердженої робочої програми з використанням досвіду інших закладів вищої освіти України, у яких здійснюється підготовка фахівців-архітекторів. У процесі вивчення частини 2 «Історія містобудівного мистецтва» дисципліни «Історія архітектури та містобудування» студенти знайомляться з основними етапами розвитку світового містобудування від найдавніших часів до кінця ХХ ст., визначними прикладами формування міської просторової структури, розпланування, композиції та творчістю видатних зодчих-містобудівників. Вивчення дисципліни – одне із джерел розуміння закономірностей розвитку міста як складної багатофункціональної системи, яке відображало у своїй структурі природно-ландшафтні особливості середовища, соціально-політичну, культурно-естетичну специфіку історичних епох, держав, суспільства. Вивчення матеріалу здійснюється під час аудиторних занять (лекції та семінари) та самостійної роботи студентів при підготовці до контролю знань: поточного протягом семестру у формі семінарів і модульних контролів та підсумкового – іспиту. Для якісної підготовки і охоплення всього матеріалу, передбаченого робочою програмою, в структуру «Методичних вказівок» включені питання, що виносяться на семінарські заняття із зазначенням порядкових номерів рекомендованої до опрацювання літератури за темою семінару (відповідно до загальної нумерації у списку літератури), перелік найважливіших пам’яток містобудування, які ілюструють просторово-планувальні вирішення, характерні для певних історичних епох, регіонів, країн. Окремо подано тематику самостійної роботи щодо кожного із змістових модулів. Важливим чинником засвоєння курсу є виконання графічних замальовок за усіма темами, які вивчаються. Замальовки повинні найповніше передавати особливості планувально-композиційної структури містобудівних об’єктів. Рисунки можуть бути виконані у різних техніках: олівцевій, тушевій, гелевою ручкою шляхом копіювання зображення на кальку або у вигляді ескізу від руки. Кожен з них повинен супроводжуватись підписом про назву міста, період створення та країну. Малюнки можуть бути виконані за будь-якими джерелами

Перегляд елементу

Завантажень