08-03-18М Подоляка, П. С. (2020) Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Фізіотерапія та рефлексотерапія» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за освітньо-професійною програмою «Фізична терапія, ерготерапія» спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» денної форми навчання. [Методичне забезпечення]

Text 08-03-18М.pdf Download(870kB)

Анотація

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Фізіотерапія та рефлексотерапія» є засвоєння головних принципів використання засобів і методів фізичної терапії у відновленні осіб різної категорії. Під фізіотерапією розуміють застосування фізичних чинників з лікувальною і профілактичною метою. Основу фізіотерапії складають природні чинники (сонце, клімат, мінеральні та прісні води, купання в річках, морях, грязі, глина, нафталан, озокерит, пісок) і преформовані чинники (апарати, які генерують різноманітні види енергії). З урахуванням використання енергії методи фізіотерапії діляться на електролікування, світлолікування, теплолікування, механолікування (масаж), застосування ультразвука і радіоактивного випромінювання. Загальна фізіотерапія вивчає особливості фізичних факторів і механізм їхньої дії на організм людини в нормі та патології, а приватна – застосування фізичних методів при конкретних захворюваннях. Загальні механізми дії фізичних чинників необхідно розглядати з позицій взаємозалежних рефлекторних і гуморальних впливів на організм. У відповідь на подразнення рецепторних полів шкіри, слизових різноманітними фізичними чинниками наступає рефлекторна відповідь організму, реалізована нейро-гуморальним шляхом у вигляді підвищення активності біохімічних процесів, поліпшення гомеостатичної рівноваги, стимуляції трофіки тканин. В основі механізму дії рефлексотерапії лежать рефлекторні реакції нервової системи: місцеві, сегментарні і надсегментарні. Збудження аферентними шляхами нервової системи та асоціативними волокнами передається в різні сегменти спинного мозку, в стовбурні ретикулярні структури (ретикулярну формацію, таламус, гіпоталамус), кору великих півкуль головного мозку. Кора великих півкуль як головний аналізуючий і регуляторний центр організму формує у відповідь реакцію на рефлекторні дії.

Перегляд елементу

Завантажень