Сондак, В. В. та Волкошовець, О. В. та Колесник, Н. Л. та Симон, М. Ю. та Sondak, V. та Volkoshovetz, O. та Kolesnik, N. та Simon, M. (2020) СУЧАСНИЙ СТАН ІХТІОЦЕНОЗУ, ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА ПОПУЛЯЦІЙ РИБ У БАСЕЙНАХ МАЛИХ РІЧОК ПРИП’ЯТСЬКОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ — ШЛЯХИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ. РИБОГОСПОДАРСЬКА НАУКА УКРАЇНИ (4). с. 5-21.

Text 10. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ИХТИОЦЕНОЗА, ....zax.pdf Download(1MB)

Анотація

Мета. Дослідити іхтіоценози, видовий склад і сучасний стан популяцій риб в басейнах малих річок Прип’ятського Полісся України, запропонувати шляхи їх реабілітації та відновлення. Методика. Проаналізовано дані за останні 60 років про результати контрольних обловів зимувальних ям приток першого порядку річки Прип’ять — правобережних (річки Вижівка, Горинь, Ствига, Стир, Стохід, Тетерів, Тур’я, Уборть, Уж) і лівобережних (річки Словечна, Случ, Тіна), а також понад 300 заплавних озер річки Десна. Облови здійснювали експедиційним шляхом з використанням човнів, неводів і ставних знарядь лову перед встановленням льоду, в листопаді–грудні. Були використані як загальноприйняті в іхтіології та екології методики, так і опитування рибалок‐любителів. Результати. Виявлено кризовий стан регіону «Верхній Дніпро», що підтверджується даними про зниження на цілий порядок рівня його рибопродуктивності. Причинами цього є: недотримання басейнового підходу при природокористуванні, неефективність природоохоронних заходів, відсутність заходів щодо реабілітації «природних локалітетів» для відтворення аборигенної іхтіофауни. Зауважимо, що створення Національних заповідників і природних парків (Шацький, Прип’ять‐Стохід, Рівненський, Поліський, Менський та ін.) несуттєво вплинуло на загальний стан проблеми, та має скоріше декларативне значення. Оскільки, хоча в них і зберігаються окремі місця формування умов відтворення для аборигенної флори, фауни та цінних природних ландшафтів, однак, це не впливає на загальну екологічну ситуацію в річковій мережі. Це зумовлено тим, що в ній величина поверхневого стоку з територій без руйнівного антропогенного впливу, які й формують гідрохімічний режим, становить частки відсотка від загальної суми. Відповідно, спостерігається: обміління русел річок, нівелювання дна, замулення зимувальних ям, скорочення чисельності маточного поголів’я, деградація нерестовищ, брак заходів із зарибнення. Це призводить до того, що показники видобутку риби в малих річках Прип’ятського Полісся України знизились за останні 20 років у 10 разів. Наукова новизна. Розглянуто питання взаємозв’язку супровідної річкової мережі та рибопродуктивності річок, у тому числі й Київського (приймає стік річки Дніпро) та верхів’їв Канівського (приймає стік річки Десна) водосховищ. Окреслена їх роль у функціонуванні трилатерального природного комплексу, розташованого на території України, Білорусі та Польщі. Проаналізовано можливість створення на базі існуючих заповідних територій в складі Прип’ятського та Деснянського гідроекологічних коридорів, у межах України, іхтіоекологічного резервату «Верхній Дніпро». Практична значимість. Доведено, що внаслідок створення резервату «Верхній Дніпро», вдасться не тільки створити стабільну базу для природного відтворення аборигенної іхтіофауни у верхів’ях каскаду Дніпровських водосховищ, але й забезпечити якісною водою населення міста Києва та Київської області. Запропоновано концепцію реабілітації, відтворення та збереження біорізноманіття аборигенної іхтіофауни в річковій мережі для збереження стабільності біосфери, на реалізацію якої потрібні незначні кошти.

Title in English

CURRENT STATE OF ICHTHIOCENOSIS, SPECIES COMPOSITION AND FISH POPULATIONS IN SMALL RIVER BASINS FROM PRIPYATSKE POLISSIYA OF UKRAINE — WAYS OF REHABILITATION AND RESTORATION

English abstract

Purpose. To study ichthyocenosis, species composition and current state of fish populations in small river basins from Pripyatske Polissiya of Ukraine, to propose the ways of their rehabilitation and restoration. Methodology. The study analysed data for last 60 years on the results of monitoring catches of fish wintering grounds of the first‐order tributaries of the Pripyat River — right‐bank rivers (rivers Slovechna, Sluch, Tina), as well as more than 300 flood plain lakes of the Desna River. Fish were caught by expeditionary methods using boats, seines and gill nets before ice formation in November‐December. Methods generally accepted in ichthyology and ecology as well as surveys of anglers were used. Findings. The study showed the crisis state of the Upper Dnipro region, which was confirmed by the data on a significant decrease in fish productivity. The reasons for this are: non‐observance of the basin approach in nature management, ineffective nature conservation measures, lack of measures for the rehabilitation of "natural localities" for the reproduction of native ichthyofauna. It should be noted that the creation of National Reserves and Natural Parks (Shatskyi, Pripyat‐Stokhid, Rovenskyi, Polesskyi, Menskyi, etc.) did not significantly affect the general state of the problem, and rather has a declarative meaning. Since, although they still have some places with good reproduction conditions for native flora, fauna and valuable natural landscapes, however, this does not affect the general ecological situation in the river network. This is due to the fact that the surface runoff from territories without destructive human impact, which form the hydrochemical regime, is a fraction of a percent of the total amount. Accordingly, the following is observed: shallowing of river channels, smoothing of the bottom, siltation of wintering grounds, decrease in breeding stock number, degradation of spawning grounds and a lack of artificial stocking measures. This leads to a 10‐fold decrease in fish catches in small rivers from Pripyatske Polissiya of Ukraine over the past 20 years. Originality. The study examines the problem of the relationship between the accessary river network and the fish productivity of rivers, including the Kуiv (receiving the flow of the Dniprо River) and the upper reaches of the Kaniv (receiving the flow of the Desna River) reservoirs. It outlines their role in the functioning of the trilateral natural complex located on the territory of Ukraine, Belarus and Poland. The possibility of creating the ichthyo‐ecological reserve "Verhniy Dnipro on the territory of Ukraine on the base of existing protected areas within the Pripyat and Desnyansky hydroecological corridors is analysed. Practical Value. It has been proved that the creation of the "Verhniy Dnipro" will allow not only creating a stable base for the natural reproduction of native ichthyofauna in the upper reaches of the Dnipro reservoir cascade but providing high‐quality water to the population of Kyiv and the Kyiv region. The concept of rehabilitation of reproduction and conservation of biodiversity of native ichthyofauna in the river network is proposed to maintain the stability of the biosphere, the implementation of which requires little funds.

Перегляд елементу

Завантажень