04-01-70M Турбал, Ю. В. та Демчук, О. С. (2022) Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Прикладна інформатика» для здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня доктор філософії (PhD) за освітньо-науковою програмою «Агрономія» спеціальності 201 «Агрономія» галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» денної та заочної форм навчання. [Методичне забезпечення]

Text 04-01-70М.pdf Download(2MB)

Анотація

При вивченні багатьох явищ та процесів в різних областях науки зараз все частіше застосовуються математичні моделі. Без побудови математичних моделей розв’язання широкого кола задач просто неможливе. Причому дуже часто застосовуються ймовірнісні моделі. Це пов’язано з недетермінованістю процесів у природі. Адже навіть класичні детерміновані процеси можна вважати такими лише в результаті відкидання багатьох неконтрольованих факторів, впливом яких можна знехтувати. Прикладна́ інформа́тика (англ. applied informatics) — науковий напрямок [1], який об'єднує інформатику, обчислювальну техніку та автоматизацію (зокрема, автоматизацію наукових досліджень). В межах напрямку вивчаються теми, які сприяють автоматизації роботи в комп'ютерних системах та мережах. Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом. Математичне моделювання процесів і явищ у різних галузях науки і техніки, зокрема у агрономії, є одним із основних способів отримання нових знань і технологічних рішень. Для того, щоб використати методи математичного та комп’ютерного моделювання на практиці необхідно володіти відповідним математичним апаратом, вміти його застосувати до опису реального явища, знати певний мінімальний набір алгоритмів обчислювальної математики та володіти способами їх програмної реалізації. Такі знання й навики потрібні також і при використанні готових пакетів програм, оскільки у цьому випадку необхідне розуміння алгоритмів роботи програм для грамотної інтерпретації отриманих результатів. Методичні вказівки містять мінімальний набір теоретичних знань з математичного моделювання, необхідних здобувачам третього (освітньо- наукового) рівня для подальшого поглибленого вивчення методів прогнозування та відповідного програмного забезпечення.

Перегляд елементу

Завантажень