Акімов, О. О. та Андрусяк, М. В. та Русецький, Р. Ю. та Akimov, O. O. та Andrusiak, M. V. та Rusetsky, R. Y. (2025) ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЇ ПОЛІГРАФОЛОГА: ВИКЛИКИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ. Національні інтереси України (7(12)). с. 16-33.

Text 15 Інституціоналізація професії поліграфолога_виклики інтеграції української моделі до міжнародних стандартів (1).pdf Download(2MB)

Анотація

У статті проаналізовано трансформацію поліграфології з опційного кадрового інструмента у критично важливий компонент системи національної безпеки України після початку повномасштабної війни 2022 р. Показано, що масові випадки внутрішнього саботажу, витоку інформації та розкрадання гуманітарних ресурсів зумовили залучення поліграфа до відбору й ротацій військовослужбовців, співробітників сектору безпеки та органів публічної влади, а також до перевірок експолонених. На підставі тришарової бази джерел – нормативно-стандартних актів (ДСТУ 8692:2016; ASTM E243909), емпіричних досліджень точності (Federal ZCT + ESS-M) та методичних напрацювань української школи (формати тестів, корекція Бонферроні, передтестова бесіда) – обґрунтовано, що валідність результатів залежить від чітких технічних вимог, компетентності поліграфолога й дотримання міжнародних протоколів (APA, AAPP). Виявлено колізію: професія «Поліграфолог» формально внесена до ДК 003:2010, але не є обов’язковою для штатних розписів ЦОВВ і місцевих органів влади, що створює інституційну прогалину й ризик «сірого» ринку послуг. Розглянуто кримінально-правові підстави притягнення недоброчесних фахівців за ст. 27, 256, 384, 385, 396 КК України; наведено кейс Нацполіції (2016), де поліграфолог сприяв торгівлі людьми. Сформульовано п’ять ключових реформ: законодавче закріплення поліграфа як спеціальної експертизи у КПК; національний реєстр сертифікованих поліграфологів; протокол для роботи з військовополоненими; незалежний наглядовий орган з дисциплінарними повноваженнями; програми підготовки суддів і адвокатів щодо інтерпретації поліграфних висновків. Запропонована модель інтегрує міжнародні стандарти в українську правозастосовну практику, що дозволить підвищити доказову вагу поліграфа, запобігти зловживанням і зміцнити довіру суспільства до механізмів державного та публічного управління у воєнний і післявоєнний періоди.

Title in English

INSTITUTIONALISATION OF THE POLYGRAPH EXAMINER PROFESSION: CHALLENGES OF INTEGRATING THE UKRAINIAN MODEL INTO INTERNATIONAL STANDARDS

English abstract

The article analyses the transformation of polygraphology from an optional personnel-selection tool into a critical component of Ukraine’s national security architecture after the outbreak of Russia’s full-scale invasion in 2022. Widespread incidents of insider sabotage, data leaks and embezzlement of humanitarian resources have driven the use of the polygraph in screening and rotating military personnel, security-sector employees and civil servants, as well as in vetting liberated prisoners of war. Drawing on a three-tier evidence base normative and technical standards (DSTU 8692:2016; ASTM E2439-09), empirical accuracy studies (Federal ZCT + ESS-M) and Ukrainian methodological contributions (comparison-question formats, Bonferroni correction, structured pretest interview)–the study argues that result validity depends on strict technical requirements, examiner competence and adherence to international protocols (APA, AAPP). A regulatory gap is identified: although the occupation “Polygraph Examiner” is formally listed in the National Classifier DK 003:2010, its inclusion in staffing tables of central and local authorities is not mandatory, creating scope for a “grey” market of services. The article reviews criminal-law grounds for prosecuting unscrupulous examiners under Articles 27, 256, 384, 385 and 396 of the Criminal Code of Ukraine and presents a 2016 National Police case in which an examiner facilitated human trafficking. Five core reforms are proposed: (1) legislative recognition of the polygraph as a special expert examination in the Criminal Procedure Code; (2) a national register of certified examiners; (3) a dedicated protocol for testing prisoners of war; (4) an independent oversight body with disciplinary powers; and (5) training programmes for judges and attorneys on interpreting polygraph findings. The suggested model aligns international standards with Ukrainian legal practice, enhancing the evidential value of the polygraph, preventing abuse and bolstering public trust in state and public-governance mechanisms during and after the war.

Перегляд елементу

Завантажень