Золотов, А. В. та Шикула, Р. та Леженко, С. О. (2025) СПІВПРАЦЯ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ. Національні інтереси України (3(8)). с. 121-132.

Text Золотов_А_В Шикула_Р_Р Леженко_С_О 2025 Співпраця військових і цивільних організацій_ключові компетентності для ефективної взаємодії.pdf Download(2MB)

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз ключових компетентностей, необхідних для ефективної співпраці між військовими та цивільними організаціями. Визначено сутність та роль військово-цивільного співробітництва в контексті забезпечення психологічної підтримки військовослужбовців та цивільного населення в умовах війни. Розглянуто основні нормативно-правові документи, що регулюють військово-цивільну взаємодію, зокрема Доктрину “Цивільно-військове співробітництво”. Проаналізовано механізми, за допомогою яких співпраця військових та цивільних організацій сприяє зміцненню психологічної стійкості, включаючи інформаційний обмін, соціальну підтримку, залучення психологів, навчання та підготовку фахівців. Узагальнено досвід діяльності цивільно-військових структур, зокрема CIMIC, та їхній внесок у координацію гуманітарної допомоги, організацію кризової комунікації, реабілітацію ветеранів та психологічну адаптацію військовослужбовців. Розглянуто основні виклики, що впливають на ефективність співпраці військових та цивільних організацій у сфері психологічної підтримки, зокрема недостатню координацію між державними та громадськими структурами, брак фахівців із військової психології, стигматизацію звернення за психологічною допомогою, нестабільне фінансування програм реабілітації та психологічний вплив війни на цивільне населення. Доведено, що успішна взаємодія між військовими та цивільними організаціями сприяє не лише покращенню боєздатності військових, а й зміцненню морального духу цивільного населення, підвищенню рівня соціальної адаптації ветеранів та формуванню довготривалої стратегії психологічної стійкості. Запропоновано впровадження національної стратегії психологічної підтримки військових, розширення освітніх програм для цивільних психологів, посилення нормативно-правового регулювання та активізацію інформаційних кампаній для подолання стигматизації психологічної допомоги. Отже, результати дослідження підтверджують необхідність системного підходу до формування компетентностей співпраці військових та цивільних організацій та розвитку психологічної стійкості в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Title in English

MILITARY-CIVIL COOPERATION: KEY COMPETENCIES FOR EFFECTIVE INTERACTION

English abstract

The article provides a comprehensive analysis of the key competencies required for effective cooperation between military and civilian organizations. The essence and role of military-civil cooperation in the context of providing psychological support to military personnel and civilians in war conditions is determined. The main regulatory and legal documents governing civil-military interaction, including the "Civil-Military Cooperation" Doctrine, are examined. The mechanisms through which military and civilian collaboration contribute to strengthening psychological resilience are analyzed, including information exchange, social support, engagement of psychologists, training, and professional development. The experience of civil-military structures, particularly CIMIC, is summarized, highlighting their contributions to coordinating humanitarian aid, organizing crisis communication, rehabilitating veterans, and ensuring the psychological adaptation of service members. Key challenges affecting the effectiveness of military-civilian cooperation in the field of psychological support are considered, including insufficient coordination between governmental and nongovernmental structures, a shortage of military psychology specialists, stigma associated with seeking psychological assistance, unstable funding of rehabilitation programs, and the psychological impact of war on civilians. It is demonstrated that successful interaction between military and civilian organizations contributes not only to improving the combat readiness of service members but also to strengthening the morale of the civilian population, enhancing the social adaptation of veterans, and forming a long-term psychological resilience strategy. The study proposes the implementation of a national strategy for psychological support of the military, expansion of educational programs for civilian psychologists, reinforcement of regulatory and legal frameworks, and activation of information campaigns to reduce the stigma associated with psychological assistance. Thus, the study's findings confirm the necessity of a systematic approach to developing competencies for military-civilian cooperation and fostering psychological resilience in wartime and post-war recovery contexts.

Перегляд елементу

Завантажень