01-01-39 Рокочинський, А. М. та Турченюк, В. О. та Волк, П. П. та Коптюк, Р. М. та Приходько, Н. В. (2019) Методичні вказівки до обґрунтування параметрів регулюючої мережі при виконанні розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Автоматизація проектування водогосподарсько-меліоративних об’єктів» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня за спеціальністю 194 «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» за освітньо-професійною програмою «Водна інженерія та водні технології» денної форми навчання. [Методичне забезпечення]
|
Text
01-01-39 (1).pdf Download(1MB) | Перегляд |
Анотація
Методичні вказівки використовуються при виконанні розрахунково-графічної роботи “Оптимізація проектних рішень з водорегулювання осушуваних земель на багатоваріантній основі” при вивченні дисципліни «Автоматизація проектування водогосподарсько-меліоративних об’єктів» для студентів, які навчаються за спеціальністю 194 «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» Дані методичні вказівки входять до циклу навчально-методичного забезпечення дисципліни «Автоматизація проектування водогосподарсько-меліоративних об’єктів». В цій розробці представлена методика та інформаційне забезпечення оптимізаційних розрахунків за програмою “DRENАG”, яка дає змогу визначити оптимальну конструкцію та параметри закритої регулюючої мережі осушувальної системи у множинних змінних природно-агро-меліоративних умовах реального об’єкта з урахуванням видів, структури посівів та врожайності сільськогосподарських культур проектної сівозміни за реалізацією економіко-математичного підходу. Одним із найбільш важливим параметром осушувальних систем є відстань між дренами, від точності визначення якого, з одного боку, залежить ефективність сільськогосподарського використання земель, а з іншого - вартість будівництва. Основним недоліком існуючих методів визначення відстані між дренами є те, що вони не враховують рівень, напрямок та структуру сільськогосподарського використання і родючість осушуваних земель. Між тим, очевидно, що на землях, які характеризуються високою потенційною родючістю, а також при вирощуванні більш цінних сільськогосподарських культур вимоги до дренажу повинні бути більш жорсткими, тобто згущення дренажу є економічно вигідним. Тому в сучасних умовах найбільш перспективним вважається економіко-математичний метод визначення параметрів меліоративних об’єктів та їх складових технічних елементів, що поєднує в собі переваги гідромеханічного та емпіричного методів і ґрунтується на реалізації комплексу прогнозно-оптимізаційних розрахунків. За результатами прогнозно-оптимізаційних розрахунків необхідно визначити оптимальний, економічно вигідний варіант технічного рішення щодо конструкції дренажу, міждренної відстані та розрахункового модуля дренажного стоку.
Тип елементу : | Методичне забезпечення |
---|---|
Ключові слова: | 01-01-39, автоматизація проектування |
Шифр: | 01-01-39 |
За видами робіт: | Розрахунково-графічна робота |
Тематики: | Шифр галузі знань > 19 Архітектура та будівництво Шифр галузі знань > 19 Архітектура та будівництво > 194 Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології |
Підрозділи: | Навчально-науковий інститут водного господарства та природооблаштування > Водної інженерії та водних технологій |
Користувач, що депонує: | libr_1 Г. М. Рожанчук |
Дата внесення: | 12 Лист 2019 14:00 |
Останні зміни: | 12 Лист 2019 14:00 |
URI: | http://ep3.nuwm.edu.ua/id/eprint/16355 |
Перегляд елементу |
Завантажень
Завантажень за місяць протягом останнього року