04-03-383М Рудик, А. В. (2024) Методичні вказівки до практичних занять №1 – №5 з дисципліни «Перехідні процеси в електроенергетиці» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за освітньо- професійною програмою «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» денної та заочної форм навчання. [Методичне забезпечення]

Text 04-03-383М.pdf Download(2MB)

Анотація

В системах електроенергетики розрізняють нормальний та ненормальний режими роботи. Ненормальні режими роботи викликані переважно короткими замикання (КЗ). В електричній системі зазвичай моменти вироблення та спо- живання електричної енергії збігаються. При нормальному режимі існує баланс між споживаною та виробленою енергіями. Нормальний режим електричної системи характеризується незмінністю параметрів системи або їх повільною зміною. Основні параметри енергосистем, такі як потужність, напруга, струм, знаходяться в діапазоні заздалегідь заданих значень. Відхилення від нормального режиму пов'язане з погіршенням якості енергії та з великими економічними втратами. При різких змінах заданих параметрів виникають аварійні режими роботи, а їх причиною зазвичай є КЗ. КЗ – це будь-яке непередбачене нормальними умовами роботи замикання між фазами, а в системах із заземленими нейтралями (чотирипровідними) ще й замикання однієї чи кількох фаз на землю або нульовий провід. В системах з незаземленою нейтраллю або з заземленими нейтралями через компенсувальні пристрої замикання однієї з фаз на землю називають "простим замиканням". При такому пошкодженні проходження струму в основному обумовлено ємні- стю фаз відносно землі. При виникненні короткого замикання в електричній системі опір кола зменшується (рівень зменшення опору залежить від місця виникнення КЗ в си- стемі), що призводить до збільшення струмів в окремих вітках системи відносно струмів нормального режиму. Це також призводить до зниження напруги в системі, особливо поблизу місця виникнення КЗ. Зазвичай у місці замикання на землю утворюється деякий перехідний опір, що складається з опорів електричної дуги та інших елементів на шляху струму КЗ від однієї фази до іншої або від фази на землю. У деяких випадках перехідні опори можуть бути настільки малими, що ними нехтують, а такі КЗ називають металевими. Струми КЗ можуть призводити до руйнування конструкції струмопровід- них частин і апаратів розподільчих пристроїв. Максимальним буде миттєве значення струму КЗ протягом інтервалу часу 0.01 с від початку КЗ. Такий струм називають ударним струмом КЗ, він має максимальну величину, потім відбувається затухання амплітуди і встановлюється усталене значення. Від моменту виникнення КЗ і до досягнення усталеного значення струму відбувається нестаціонарний (перехідний) процес. В усталеному режимі в точці КЗ напруга буде мінімальною. Максималь- не миттєве значення струмів КЗ на клемах генератора може перевищувати ам- плітуду номінального струму генератора на величину до 15 разів. При несинхронному включенні генератора в мережу цей струм може перевищувати номінальний орієнтовно у 30 разів. Надійним способом усунення аварії є відключення пошкодженої ділянки від електричної системи. Відключення реалізується високовольтними вимика- чами, які спрацьовують від пристроїв релейного захисту та автоматики.

Перегляд елементу

Завантажень