Ісаєва, Н. С. та Акімова, А. О. та Акімова, Анас. О. та Isaieva, N. та Akimova, А. О. та Akimova, Anas. O. (2020) Категоризація травматичного досвіду особистості в китайському жіночому щоденниковому наративі: фреймово-сценарна модель. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика (28(2)). с. 56-81.

Text Ісаєва Наталія_Акімова Аліна_Акімова Анастасія_Categorization of Personality Traumatic Experience in Chinese Women’s Diary Narrative The Frame-Scenario Model зах.pdf Download(1MB)

Анотація

Мета дослідження. На основі фреймового аналізу комплексно дослідити особливості категоризації травматичного досвіду жінки у китайськомовному щоденниковому наративі. Методи дослідження. Основним у нашому дослідженні є метод фреймового моделювання, розроблений Я.В. Бистровим; використано також інші лінгвістичні методи (когнітивний і структурно-семантичний аналіз) та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дескрипція та класифікація мовних фактів, структурування текстового матеріалу). Матеріалом дослідження слугують літературні діариї відомих китайських письменниць Дін Лін («Щоденник Софії», «Щоденник самогубці») та Лу Їнь («Щоденник Ліши», «Щоденник закоханої»). Результати. З’ясовано сутнісні характеристики фрейму-сценарію як психокогнітивної структури, що уможливлює виявлення змісту, принципів і засобів вербалізації суб’єктивного досвіду у відповідному наративі. Виявлено, що універсальною структурою категоризації жіночого травматичного досвіду (як психологічного феномену) в китайськомовному щоденниковому наративі є фрейм-сценарій ЖІНОЧЕ ЖИТТЄПИСАННЯ. Він охоплює 7 вузлів верхнього рівня: МОТИВАЦІЯ, ДІЙОВІ ОСОБИ, МЕТОДИ, ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД (ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ, ҐЕНДЕРНИЙ) та ПАМ’ЯТЬ, конкретизовані у 22-х терміналах нижнього рівня. Заповнення термінальних пропозицій текстовим матеріалом унаочнило емоційно-рефлексивну природу усвідомлення авторками власного досвіду як травматичного, що підтверджується семантичними ролями нараторок (найчастіше – пацієнс та експерієнцер), наративним методами (роздуми, описи, рефлексивні питання) та актуалізованими видами пам’яті (культурно-символічна, образно-іконічна, емоційна). Висновки. Фреймово-сценарний підхід до вивчення особливостей категоризації суб’єктивного досвіду в жіночому щоденниковому наративі уможливлює: (1) виявлення механізмів усвідомлення авторками власного досвіду, (2) ідентифікацію значущих для письменниць/ нараторок життєвих подій (об’єктивних дій і внутрішніх станів), (3) з’ясування мотивів, принципів і засобів категоризації цих подій.

Title in English

Categorization of Personality Traumatic Experience in Chinese Women’s Diary Narrative: The Frame-Scenario Model

English abstract

The objective of the article is to provide a comprehensive research of the peculiarities of female traumatic experience in terms of frame categorization in Chinese diary narrative. Materials & Methods. The main method in our research is frame modeling, developed by Ya.V. Bistrov. We also use other linguistic methods (cognitive and structuralsemantic analysis) and general scientific methods (analysis, synthesis, description and classification of linguistic facts, etc.). Literary diaries of famous Chinese women writers Ding Lin («Miss Sophie’s Diary», «The Diary of a Suicider») and Lu Yin («Lishi’s Diary», «The Diary of a Mistress») served as material for research. Results. The paper deals with the essential characteristics of the frame-scenario as a psycho-cognitive data-structure that reveals the essence, principles and ways of verbalizing subjective experience of the individual in the relevant narrative. The study found that the universal structure of categorization of female traumatic experience (as a special psychological phenomenon) in the Chinese diary narrative is the framescenario WOMEN’S LIFE WRITING. It includes 7 top levels nodes: MOTIVATION, PLAYERS, METHODS, TRAUMATIC EXPERIENCE (PHYSICAL, EMOTIONAL, GENDER) and MEMORY that are specified by the information of 22 lower level terminals. These terminals filled with text data testify to the emotional-reflexive basis of the authors’ perception of their experience as traumatic. This fact is confirmed by the semantic roles of narrators (most often – Patient and Experiencer), narrative methods (reflections, descriptions, rhetorical questions) and actualized types of memory (cultural-symbolic, figurativeiconic, emotional). Conclusions. The frame approach to the study of the peculiarities of the categorization of subjective experience in the women’s diary narrative makes possible: (1) to identify the mechanisms of the authors’ awareness of their own experience, (2) identification of life events (objective actions and internal states) significant for writers, (3) clarification of motives, principles and means of categorization of these events.

Перегляд елементу

Завантажень