Клименко, М. О. та Вознюк, Н. М. та Скиба, В. П. та Мовчан, С. І. та Малюта, С. І. та Klymenko, M. O. та Voznіuk, N. M. та Skyba, V. P. та Movchan, S. I. та Maliuta, S. I. (2021) СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ЧИННИКІВ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ РІЧКОВИХ БАСЕЙНІВ ЗОНИ СТЕПУ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування (1(93)). с. 43-58.

Text Клименко М.О., Вознюк Н.М., Скиба В. zax.pdf Download(567kB)

Анотація

Запорізька область характеризується найбільшим показником розбалансування ландшафтної структури серед усіх регіонів України. Співвідношення розораних угідь до заліснених становить 22:1. Поряд з цим, кліматичні умови даної зони України не сприяють веденню сільського господарства та підвищенню агрономічного потенціалу колись родючих чорноземних ґрунтів. Прогнозна тенденція подальшої зміни кліматичних показників свідчить про підвищення температури атмосферного повітря, відповідно і випаровування та, вірогідно, зменшення кількості опадів. Забезпеченість середньобагаторічним (місцевим) річковим стоком для Запорізької області низька (22,8 тис. м3/рік) у порівнянні з середнім показником для України (86,8 тис. м3/рік). Але інтенсифікація сільськогосподарської діяльності дозволяє регіону займати передові позиції в економічному аспекті: індекс сільськогосподарської продукції за 2019 р. становить найбільше значення по Україні (129,5). Проте, нераціональне ведення сільського господарства з часом призвело до істотного зменшення вмісту гумусу. Причиною цього є дуже мала кількість внесення органічних добрив, недостатнє надходження органічних речовин за рахунок поживних та кореневих залишків, посилена мінералізація органічної речовини внаслідок інтенсивного вирощування просапних культур, змиття родючого гумусового шару ґрунту в результаті водної ерозії. Такий спосіб ведення господарювання значно впливає на екологічний стан річкових басейнів і проявляється у: зміні параметрів мінімального стоку водотоків, погіршенні якості річкової води, пригніченні природної здатності водотоку до самоочищення та відновлення. У степовому регіоні такий антропогенний вплив суттєво доповнюється ще й несприятливими природно-кліматичними умовами, що обов’язково необхідно враховувати при впровадженні агротехнічних ґрунтозахисних способів ведення сільського господарства.

Title in English

AGRICULTURE AS ONE OF THE MAIN FACTORS OF DESTABILIZATION OF ECOLOGICAL BALANCE OF RIVER BASINS IN THE STEPPE ZONE

English abstract

Zaporozhye region is characterized by the highest rate imbalance landscape structure among all regions of Ukraine. The ratio of plowed land to wooded land is 22:1. And also climatic conditions of this zone of Ukraine are not conducive to farming or improving the agronomic potential of the historically fertile chernozem soils. The trend of further changes in climatic indicators indicates an increase in atmospheric air temperature, evaporation and probably a decrease in precipitation. Average long-term (local) river flow availability for Zaporizhzhya region is low (22,8 thousand m3/year) compared to average indicator for Ukraine (86,8 thousand m3/year). But the intensification of agricultural activity allows the region to stay on the leading position in the economic aspect: the index of agricultural production for 2019 is the highest value in Ukraine (129.5). However, irrational farming over time has led to a significant decrease in humus content. The reason for this is a very low amount of organic fertilizers, insufficient supply of organic matter through nutrient and root residues, increased mineralization of organic substance due to intensive cultivation of row crops, washout of the fertile humus layer of soil as a result of water erosion. This method of farming has a significant impact on the ecological condition of river basins and is manifested in: changes in the parameters of the minimum flow of watercourses, deterioration of river water quality, inhibition of the natural ability of watercourses to self-purification and restoration. In the steppe region, such anthropogenic impact is significantly supplemented by unfavorable natural and climatic conditions, which must be taken into account when introducing agrotechnical soil-protective methods of farming.

Перегляд елементу

Завантажень