03-07-87М Ромашко, В. М. та Ромашко-Майструк, О. В. (2022) Методичні вказівки до курсового проектування з навчальної дисципліни «Архітектура будівель і споруд» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за освітньо- професійними програмами спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» всіх форм навчання. Частина 2.3. Стіни зі штучних та природних каменів. [Методичне забезпечення]

Text 03-07-87М.pdf Download(1MB)

Анотація

Незважаючи на трудомісткість ручної кладки, кам'яні конструкції завжди займали одне із провідних місць у зведенні будівель різного призначення. Не є виключенням і сьогодення. Загалом під кам'яною кладкою розуміють конструкцію, що складається з цегли, штучних чи природних каменів або блоків, з’єднаних між собою вручну у певному порядку за допомогою будівельного розчину, який у більшості випадків слугує містком холоду. Сучасні технології дозволяють виготовляти різні блоки (керамічні, газобетонні тощо) з доволі точними геометричними розмірами та гладкими поверхнями. Кладка з таких блоків виконується за допомогою спеціального мінерального клею, що запобігає утворенню містків холоду. Кам’яна кладка не тільки сприймає власну вагу та навантаження від інших конструктивних елементів, що спираються на неї (перекриттів, дахів), але й виконує теплоізоляційні, звукоізоляційні та навіть естетичні функції. Можна виділити наступні архітектурно-конструктивні можливості та особливості кам'яної кладки: «гнучкість» цегляної кладки за рахунок скульптурного «ліплення», декоративних елементів та пластики фасадів дозволяє доволі часто застосовувати її в індивідуальних проектах унікальних будівель; кладка дозволяє порівняно легко створювати складні об'ємно-просторові компонування будівель, виконувати закруглення стін, змінювати висоту окремих поверхів; досить вільно можна вибирати не тільки форму та розміри, але і місце розташування віконних отворів; розмір цегли та фактура самої кладки надають будинкам особливої та навіть специфічної масштабності і величності.

Перегляд елементу

Завантажень