05-02-457М Буднік, З. М. (2024) Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни «Адаптація до змін клімату» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за освітніми програмами «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища» спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» денної та заочної форм навчання. [Методичне забезпечення]

Text 05-02-457М.pdf Download(592kB)

Анотація

Зміна клімату є однією з ключових проблем сучасного суспільства, що впливає на його сталий розвиток і безпеку та визначає шляхи подальшого розвитку. За останні кілька десятиліть зміни в кліматичній системі вийшли далеко за межі наукової проблематики, помітно збільшивши швидкість і масштаби, впливаючи на всі сектори економіки, навколишнє середовище і життя людей. Наприклад, за даними Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (МГЕЗК), з 1970 року глобальна температура поверхні Землі зростала швидше, ніж у будь-який період за останні 2000 років, і кожне з останніх 40 років було на 1,0°C вищим, ніж будь-яке попереднє десятиліття з 1850 року. Останнє десятиліття (2011-2023) було найтеплішим за останні 170 років. Глобальна температура за цей період була на 1,09°C вищою, ніж у 1850-1900 роках. Востаннє така температура була зафіксована на Землі близько 125 000 років тому, коли довгострокова середня температура також була на 0,5-1,5°C вищою, ніж у 1850-1900 роках. Швидкі зміни температури поверхні викликають безпрецедентні зміни в атмосфері, гідросфері, кріосфері, літосфері та біосфері Землі. Причиною цих змін є діяльність людини, яка спричинила парниковий ефект на планеті: за даними МГЕЗК, у 2019 році концентрація CO2 в атмосфері досягла 410 ppm, що є найвищим показником за останні два мільйони років, а концентрація CH4 та N2O була найвищою щонайменше за 800 000 років. Україна не є винятком. За останні два десятиліття (2001-2023 рр.) середньорічна зміна температури в Україні втричі перевищувала темпи зміни глобальної температури. Останнє десятиліття, а особливо останні п'ять років, були найспекотнішими за весь період метеорологічних спостережень. Внаслідок цих змін суттєво змінилися температурний, вологісний та вітровий режими в Україні, зросла частота та інтенсивність небезпечних погодних явищ. Однак ці зміни не були рівномірними по всій території країни і мали регіональні особливості. За оцінками експертів, зростання глобальної середньорічної температури продовжиться до середини століття, перевищивши 1,5°C до 2030 року з урахуванням усіх сценаріїв викидів. До кінця століття ці зміни можуть сягнути 3,3-5,7°C, якщо викиди CO2 та інших парникових газів не будуть скорочені. Подальше підвищення температури призведе до подальших змін температурно-вологісного режиму, збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ і шкоди, яку вони завдають економіці, населенню та навколишньому середовищу, тому на національному, регіональному та місцевому рівнях необхідно розробляти стратегії та плани для адаптації до цих змін. Предмет освітньої компоненти "Адаптація до зміни клімату" включає формування знань про зміну клімату, адаптацію до негативних наслідків зміни клімату з наукової, соціальної та політичної точки зору, а також забезпеченн сталого розвитку урбанізованих територій з урахуванням особливостей техногенно навантажених територій та їх природно-ресурсної бази. Міждисциплінарні зв’язки: освітня компонента «Адаптація до змін клімату» є складовою частинною циклу професійної та практичної підготовки студентів за спеціальностями 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища». Вивчення курсу передбачає наявність системних та ґрунтовних знань із суміжних освітніх компонент «Біологія», «Загальна екологія (та неоекологія)». Дисципліна складається з лекцій, практичних занять та самостійної роботи над курсами. Лекції - це вид навчальних занять, під час яких вивчається і засвоюється новий матеріал. На лекціях інформація осмислюється, узагальнюється і записується для подальшого розуміння. Практичні заняття дають студентам навички, необхідні для ефективного визначення, вибору та встановлення часу застосування пестицидів. Самостійна робота студентів відбувається у вільний від навчання час і включає засвоєння лекційного матеріалу за конспектами та літературою, підготовку до практичних занять, аналіз інформації з періодичних видань, загальнонаукової літератури та інтернет-сайтів, участь у конкурсах наукових робіт. Здобувачі вищої освіти можуть самостійно вивчати тему "Адаптація до зміни клімату", звертаючись до основної та додаткової літератури, що вказана в кінці цих методичних рекомендацій, а також до сторінки компоненти навчальної платформи Moodle.

Перегляд елементу

Завантажень