Бумар, Г. Й. та Лозко, П. П. та Борисюк, Б. В. та Статник, І. І. (2024) ПОШИРЕННЯ ЯЛІВЦЮ ЗВИЧАЙНОГО (JUNIPERUS COMMUNIS L.) НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування (1(105)). с. 39-51.

Text Vs120243.pdf Download(2MB)

Анотація

У статті викладено матеріали дослідження ендемічної флори, зокрема рідкісного виду ялівцю звичайного, що зростає в північній частині Українського Полісся на території Поліського природного заповідника. Зазначено, що цей вид виявляє високу чутливість до змін екологічних умов, що робить його важливим біоіндикатором антропогенного впливу. Зважаючи на ту обставину, що ялівець звичайний не включений до Червоної книги України, цей вид входить до складу раритетних фітоценозів. Саме угрупування сосново-дубових, а також соснових лісів з наявністю ялівцю звичайного включені до Зеленої книги України. Результати дослідження показали, що за останні десятиріччя ареал поширення цього виду в Поліському заповіднику значно зменшився внаслідок лісових пожеж. У статті описується середовище зростання ялівцю, зокрема його поширення в сухих та свіжих борах, що розташовані на верхніх частинах схилів і піщаних пагорбах, а також у вологих борах та на окраїнах боліт у вигляді пригнічених поодиноких особин. На окремих ділянках сухих та свіжих борів вид утворює густі різновікові зарості на площі від 0,2 до 0,5 гектарів (квартали 22, 24) в ярусі підліска. Саме такі місця є оптимальними для його зростання в цьому регіоні. Також досліджено, що соснові ліси ялівцево-лишайникові не потерпають від зміни ґрунтових вод. Вони можуть зростати в екстремальних умовах (при дефіциті вологи) і відрізняються малорухомістю. Протягом тривалого часу майже не змінюється їх просторова структура. Лише з віком насадження старіють. При обстеженні старих заростей ялівцю спостерігається суцільне обростання стовбура і гілок першого порядку кущистими лишайниками, що з часом приводить до суховершинності та їх відмирання. Зазначається, що останніми роками фіксується відносно низька чисельність одно- і дворічного самосіву ялівцю звичайного, що ймовірно пов’язано із сильними засухами 2016– 2017 років. Автори наводять дані щодо збереження цього виду в Поліському заповіднику та Копищанському природоохоронному науково-дослідному відділенні, де проводяться заходи щодо його охорони та протипожежної профілактики.

Title in English

EXPANSION OF COMMON JUNIPER (JUNIPERUS COMMUNIS L.) IN THE TERRITORY OF POLISSIA NATURE RESERVE

English abstract

The article presents research materials on the endemic flora, particularly the rare species of common juniper, growing in the northern part of the Ukrainian Polissia within the territory of the Polissia Nature Reserve. It is noted that this species exhibits high sensitivity to changes in ecological conditions, making it an important bioindicator of anthropogenic impact. Considering that the common juniper is not included in the Red Book of Ukraine, this species is part of the rare phytocenoses. Specifically, the communities of pine-oak forests, as well as pine forests with the presence of common juniper, are included in the Green Book of Ukraine. The research results show that over the last decade, the distribution range of this species in the Polissia Reserve has significantly decreased due to forest fires. The article describes the habitat of the juniper, including its occurrence in dry and fresh pine forests located on the upper parts of slopes and sandy hills, as well as in wet pine forests and on the edges of swamps in the form of suppressed individual specimens. In some areas of dry and fresh pine forests, the species forms dense multi- aged stands covering an area from 0,2 to 0,5 hectares (quarters 22, 24) in the undergrowth layer. Such places are optimal for its growth in this region. It is also investigated that pine forests with juniper-lichen communities are not affected by changes in groundwater levels. They can grow in extreme conditions (with moisture deficit) and are characterized by low mobility. Their spatial structure remains almost unchanged for a long time. Only with age do the plantations age. When inspecting old juniper stands, there is continuous overgrowth of the trunk and branches of the first order by bushy lichens, which over time leads to drying and dying off.

Перегляд елементу

Завантажень