Акімов, О. О. та Шикула, Р. та Федорович, В. В. та Федоренко, І. М. (2025) КОНЦЕПТУАЛЬНІ МОДЕЛІ РЕКРУТИНГУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ КРАЇН НАТО: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА МОЖЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДЛЯ ЗСУ. Національні інтереси України (12(17)). с. 23-41.

Text КОНЦЕПТУАЛЬНІ МОДЕЛІ РЕКРУТИНГУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ КРАЇН НАТО_ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА МОЖЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДЛЯ ЗСУ.pdf Download(2MB)

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження концептуальних моделей рекрутингу в збройних силах країн НАТО з метою визначення можливостей їх адаптації до потреб реформування системи комплектування Збройних Сил України в умовах війни та євроатлантичної інтеграції. Проаналізовано теоретико-методологічні засади рекрутингу як специфічної підсистеми управління людськими ресурсами у секторі оборони, розкрито понятійно-категоріальний апарат, визначено критерії порівняння моделей (ефективність, прозорість, швидкість процедур, цифровізація, якість відбору, соціальна привабливість). На основі порівняльного аналізу охарактеризовано три базові типи моделей рекрутингу в НАТО, зокрема, централізовані, децентралізовані та гібридні, з детальним описом їх інституційних структур, процедур відбору, каналів комунікації та кадрових підходів. Досліджено моделі США, Канади, Німеччини, Великої Британії та Польщі, виокремлено їхні сильні сторони, зокрема: стандартизований і прозорий відбір, професіона- лізацію рекрутерів, мережеву децентралізовану інфраструктуру, кар’єрне консультування, державно-приватні партнерства, територіальні компоненти та розвинені цифрові платформи. Результати порівняння узагальнено у вигляді таблиць і SWOT-аналізу, що дозволило систематизувати потенційно реле- вантні елементи для українського контексту. У роботі обґрунтовано, що інституційна фрагментованість рекрутингу в Україні, недостатній рівень професіоналізації рекрутерів, нерозвинена цифрова інфраструктура та слабка комунікаційна спроможність знижують ефективність чинної системи комплектування. У статті доведено, що найбільш перспективним для України є формування гібридної моделі рекрутингу, яка поєднуватиме єдині стандарти відбору з регіональною мережею рекрутингових центрів, цифровими інстру- ментами та посиленою інституційною вертикаллю. Узагальнено, що адаптація окремих елементів моделей НАТО може стати фундаментом для системної та стійкої реформи рекрутингу в Збройних Силах України. Зроблено висновок, що перехід до сучасної, комплексної та інтегрованої системи рекрутингу є критичною умовою підвищення обороноздатності держави, забезпечення якісного людського ресурсу та зближення із стандартами НАТО.

Title in English

CONCEPTUAL MODELS OF RECRUITMENT IN THE ARMED FORCES OF NATO MEMBER STATES: COMPARATIVE ANALYSIS AND ADAPTATION OPPORTUNITIES FOR THE AFU

English abstract

The article presents a comprehensive study of conceptual recruitment models employed by the armed forces of NATO member states, with the aim of identifying opportunities for their adaptation to the reform needs of the personnel procurement system of the Armed Forces of Ukraine in the context of war and Euro-Atlantic integration. The theoretical and methodological foundations of recruitment as a specific subsystem of human resource management in the defense sector are examined; the conceptual and categorical framework is clarified; and the criteria for comparing recruitment models  efficiency, transparency, procedural speed, digitalization, selection quality, and social attractiveness  are defined. Based on a comparative analysis, the article characterizes three fundamental types of NATO recruitment models  centralized, decentralized, and hybrid  providing a detailed description of their institutional structures, selection procedures, communication channels, and personnel approaches. Recruitment systems of the United States, Canada, Germany, the United Kingdom, and Poland are investigated, and their strengths are identified, including standardized and transparent selection processes, professionalization of recruiters, decentralized network infrastructures, career counselling mechanisms, public–private partnerships, territorial components, and advanced digital platforms. The results of the comparison are summarized in tables and a SWOT analysis, enabling systematic identification of elements relevant to the Ukrainian context. The study substantiates that institutional fragmentation of recruitment in Ukraine, insufficient professionalization of recruiters, underdeveloped digital infrastructure, and weak communication capacity reduce the effectiveness of the current personnel procurement system. The article demonstrates that the most promising option for Ukraine is the formation of a hybrid recruitment model that combines unified national selection standards with a regional network of recruitment centers, digital tools, and a strengthened institutional governance structure. It is argued that the adaptation of selected elements from NATO models may serve as a foundation for a systemic and sustainable reform of recruitment within the Armed Forces of Ukraine. The article concludes that transitioning to a modern, comprehensive, and integrated recruitment system is a critical prerequisite for enhancing national defense capability, ensuring a high-quality human resource base, and aligning with NATO standards.

Перегляд елементу

Завантажень