Штетя, В. Г. (2024) Особливості екзистенційних переживань особистості в пізньому дорослому віці в залежності від рівня оптимізму. [Другий (магістерський) рівень освіти]

Text Штетя В.Г. Особливості екзистенційних переживань осіб пізнього дорослого віку.pdf Download(5MB)

Анотація

Виконав здобувач спеціальності 053 «Психологія» Штетя Валентин Григорович, Старість, пізня дорослість, пізня зрілість, геронтогенез, дряхлість, третій вік – поняття, які позначають період життя людини, який починається приблизно від 60 років. Це – третя, заключна епоха життя людини, яка неоднозначно оцінюється науковцями і суспільством. Наразі Україна за часткою населення віком 60 + входить до 30 найстаріших держав світу, посідаючи 25-26-те місце (поділяє із Норвегією). За останньою статистикою у 2021 р. в Україні проживає понад 9,8 млн осіб старших 60 років, із них чоловіки 3,5 млн, 6,3 млн – жінки й наразі має місце усталена тенденція щодо зростання кількості людей пізньої дорослості. Людині у будь-якому віці важливо відчувати, що її цінують і поважають. Необхідність у таких відчуттях зростає тоді, коли в житті відбуваються певні зміни. Вік пізньої дорослості – і є часом у житті людини, коли відбуваються суттєві біологічні, соціальні, психологічні зміни. Уповільнення, зниження, зменшення – слова, які найчастіше використовуються, коли характеризують зміни в різних системах організму людини в цьому віці. Організм людини стає подразливішим, збільшується можливість смерті. Змінюється місце і статус старіючої людини в суспільстві, яка втрачає певні соціальні ролі (працівника, чоловіка та дружини, друга тощо), опановує нові ролі (пенсіонера, вдівця та удови, дідуся та бабусі, найстаршого члена родини, людини із слабким здоров’ям тощо). Такі фізіологічні та соціальні зміни відображаються на психічному стані і в поведінці людини. Вона може ставати стурбованою і знервованою, у неї знижується самооцінка і погіршується здатність зосереджувати увагу, вона не відчуває задоволення від життя.

Перегляд елементу

Завантажень