Ковальчук, С. В. та Калько, А. Д. та Рибак, В. В. та Kovalchuk, S. V. та Kalko, A. D. та Rybak, V. V. (2026) ВПЛИВ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ ТА КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ ШЕЛЬФОВОЇ ЗОНИ МОРЯ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування (1(113)). с. 110-119.

Text Vs120269.pdf Download(248kB)

Анотація

Сьогодення показує нам, що водні екосистеми Атлантичного океану перебувають у кризовому стані через недостатньо ефективне очищення стічних і зливових вод з урбанізованих територій та агротехнічних систем. Біоценози водного середовища Атлантики скоротилися удвічі. Виникла реальна загроза Балтійському морю, яке звичайно є меншим за Атлантичний океан у 15 тисяч разів. Наразі Балтика працює, як відстійник, куди скидають свої забруднені води прибережні країни. Водночас Балтика дає біля 12% світового вилову риби. Є такі види, як салака, шпроти, тріска, а також лосось і вугор, що мігрують у річки України з далекого Саргасового моря. Процеси, що супроводжують екологічні зміни у шельфовій зоні Балтійського моря прямо залежать від інтенсивності водообміну температури та кількості забруднених вод. Одним із об’єктів впливу на формування екологічної ситуації Балтійського моря є річка Західний Буг, яка протікає через території таких країн, як Польща, Україна та Білорусь і впадає до річки Вісла. Водоприймач Західного Бугу – Балтійське море має ознаки застійної водойми. Дно тут має чимало котловин, що розділені греблями. По вертикалі формується стратифікація за солоністю води, вмістом розчиненого кисню та наявністю сірководню, токсичного для ікри і молодих риб. Проблема визначення токсичності поверхневих вод залишається актуальною і дискусійною, оскільки залежить від багатьох чинників чисельності і концентрації домішок, їх токсичності та синергізму, жорсткості води та її мінералізації, газового режиму, радіусу потенціалу. На сьогодні, згідно із прийнятими нормативними визначеннями якості води, при оцінці стану іхтіоекологічної ситуації приймається рівень перевищення гранично допустимих концентрацій одного із переважаючих токсичних додатків (йонів важких металів, фенолів, отрутохімікатів, СПАР, нафтопродуктів тощо), за якими визначається індекс токсичності. В роботі пропонується методика оцінки токсичності водного середовища за відношенням перевищень суми токсичних домішок до регламентованих величин. Коефіцієнт закислення можна вирахувати за відношенням суми хлоридних і сульфатних йонів, визначених при гідрохімічних зйомках до їх реперних характеристик. За узгодженими даними у створі села Литовеж у водах річки Західного Бугу спостерігаємо значні перевищення за токсичністю по десятьох позиціях. У чотири та більше разів.

Title in English

INFLUENCE OF SURFACE RUN AND CLIMATIC FACTORS ON THE FORMATION OF THE ECOSYSTEM OF THE SEA SHELF ZONE

English abstract

Today shows us that the aquatic ecosystems of the Atlantic Ocean are in a state of crisis due to insufficiently effective treatment of wastewater and stormwater from urban areas and agricultural systems. The biocenoses of the Atlantic aquatic environment have decreased by half. A real threat has arisen to the Baltic Sea, which is usually 15 thousand times smaller than the Atlantic Ocean. Currently, the Baltic Sea works as a settling tank, where coastal countries dump their polluted waters. In fact, the Baltic Sea provides about 12% of the world's fish catch. There are such species as herring, sprat, cod, as well as salmon and eel, which migrate to the rivers of Ukraine from the distant Sargasso Sea. The processes that accompany ecological changes in the shelf zone of the Baltic Sea directly depend on the intensity of water exchange, temperature and the amount of polluted water. One of the objects of influence on the formation of the ecological situation of the Baltic Sea is the Western Bug River, which flows through the territories of such countries as Poland, Ukraine and Belarus and flows into the Vistula River. The water intake of the Western Bug – the Baltic Sea has the characteristics of a stagnant reservoir. The bottom here has a number of basins separated by dams. Vertical stratification is formed by water salinity, dissolved oxygen content and the presence of hydrogen sulfide, toxic to caviar and young fish. The problem of determining the toxicity of surface waters remains relevant and debatable, since it depends on many factors: the number and concentration of impurities, their toxicity and synergism, water hardness and its mineralization, gas regime, potential radius. Today, according to the accepted normative definitions of water quality, when assessing the state of the ichthyological situation, the level of exceeding the maximum permissible concentrations of one of the predominant toxic additives (heavy metal ions, phenols, toxic chemicals, SPAR, petroleum products, etc.) is taken, by which the toxicity index is determined. The paper proposes a method for assessing the toxicity of the aquatic environment based on the ratio of excesses of the sum of toxic impurities to regulated values. It is necessary to pay attention to the process of acidification of the aquatic environment. When assessing the results of studies of the salt composition of water mineralization, an estimate of the total mass was given, while no attention was paid to the acidification processes. The acidification coefficient can be calculated by the ratio of the sum of chloride and sulfate ions determined during hydrochemical surveys to their reference characteristics. According to the agreed data, in the area of the village of Lytovezh in the waters of the Western Bug River, we observe significant excesses in toxicity in ten positions by four or more times, and the state of the aquatic environment can be characterized by the fifth quality class, that is, the water is dirty.

Перегляд елементу

Завантажень