Серга, А. І. (2026) РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОЇ АПРОБАЦІЇ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ ТА ДОБОРУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ НА ПОСАДАХ ОСІБ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ: ДОСВІД КРАЇН НАТО. Національні інтереси України (4(21)). с. 706-723.

Text Серга Результати емпіричної апробації психодіагностичного інструментарію професійно_психологічного відбору та добору.pdf Download(1MB)

Анотація

У статті здійснено комплексний науковий аналіз результатів емпіричної апробації психодіагностичного інструментарію, що використовується у системі професійно-психологічного відбору та добору осіб офіцерського складу на військову службу, з урахуванням порівняльного досвіду країн НАТО. Проаналізовано сучасні підходи до побудови систем відбору та використання когнітивних тестів, особистісної діагностики, структурованих інтерв’ю, центрів оцінювання та поведінково-ситуаційних процедур. Визначено, що ключовою характеристикою ефективних систем відбору є їх емпірично підтверджена прогностична валідність, яка проявляється у здатності передбачати успішність навчання, службову результативність, лідерський потенціал і професійну придатність кандидатів. Акцентовано, що найбільш стабільні показники валідності демонструють когнітивні тести, тоді як особистісні характеристики мають додаткову, але обмежену прирістну цінність, а поведінкові методи дозволяють оцінити складні управлінські та комунікативні компетентності. Доведено, що найбільш ефективними є інтегровані багатокомпонентні моделі відбору, які поєднують психометричні, поведінкові та ситуаційні інструменти, а також реалізуються у форматі багатоетапних процедур із чітко визначеними критеріями оцінювання. Узагальнено, що системи країн НАТО характеризуються принципами етапності, методичної комбінованості, стандартизації та безперервної емпіричної валідації, що забезпечує підвищення точності кадрових рішень. Водночас підкреслено, що результати відбору мають імовірнісний характер і не забезпечують абсолютної точності прогнозування в умовах складної військової діяльності. Зроблено висновок, що підвищення ефективності національної системи відбору в Україні потребує впровадження багаторівневих моделей оцінювання, використання валідованих психометричних інструментів, розвитку центрів оцінювання, цифровізації процедур, створення системи моніторингу ефективності відбору та інтеграції результатів оцінювання з управлінням кар’єрою офіцерського складу.

Title in English

RESULTS OF THE EMPIRICAL APPROBATION OF PSYCHODIAGNOSTIC TOOLS FOR PROFESSIONAL PSYCHOLOGICAL SELECTION AND RECRUITMENT FOR MILITARY SERVICE IN OFFICER POSITIONS: THE EXPERIENCE OF NATO COUNTRIES

English abstract

The article provides a comprehensive scientific analysis of the results of the empirical approbation of psychodiagnostic tools used in the system of professional psychological selection and recruitment of officer personnel for military service, taking into account the comparative experience of NATO countries. Modern approaches to the design of selection systems and the application of cognitive testing, personality assessment, structured interviews, assessment centers, and behavioral-situational procedures are analyzed. It is determined that a key characteristic of effective selection systems is their empirically validated predictive validity, which is manifested in the ability to forecast training success, service performance, leadership potential, and professional suitability of candidates. It is emphasized that cognitive tests demonstrate the most stable validity indicators, while personality characteristics provide additional but limited incremental value, and behavioral methods enable the assessment of complex managerial and communicative competencies. It is substantiated that the most effective are integrated multi-component selection models that combine psychometric, behavioral, and situational tools and are implemented through multi-stage procedures with clearly defined evaluation criteria. It is generalized that NATO countries’ systems are characterized by the principles of stage-based selection, methodological integration, standardization, and continuous empirical validation, which ensures higher accuracy of personnel decisions. At the same time, it is emphasized that selection outcomes are probabilistic in nature and do not guarantee absolute predictive accuracy under conditions of complex military activity. It is concluded that improving the effectiveness of the national selection system in Ukraine requires the implementation of multi-level assessment models, the use of validated psychometric instruments, the development of assessment centers, the digitalization of procedures, the establishment of a system for monitoring selection effectiveness, and the integration of assessment results into officer career management.

Перегляд елементу

Завантажень